1994 року Україна вперше взяла участь в Олімпійських іграх, як незалежна держава. Відтоді її спортсмени змагаються у всіх Літніх Олімпійських іграх і Зимових олімпійських іграх.

Спортсмени українського походження брали участь в іграх починаючи з І Олімпійських ігор 1896 року. Киянин Микола Ріттербрав участь в Афінській олімпіаді - у кваліфікаційних змаганнях зі стрільби (де переміг) та боротьби, та через втому, одночасність основного раунду змагань та низку інших причин від подальшої участі у І Олімпійських ігор 1896 року - відмовився. На ІІ Олімпійських іграх в Парижі 1900 року, в складі збірної Російської імперії, брав участь український фехтувальник Петро Заковорот, що посів 7-е місце. 1936 року в Берліні в складі команди Чехословаччини золоту медаль завоював спортсмен українського походження Володимир Сироватка. Джон Лисак^[en], інший учасник Ігор у Берліні у веслуванні на каное (де представляв США), що має українське коріння, з травня 2016 є найстаршим олімпійцем у світі. До 1940-х року українські спортсмени брали участь в Олімпіадах у складі команд Російської імперії, Польщі (уродженці Києва Марьян Водзянський,Андрій Солтан-Пересвят та ін.), Австрії, Чехословаччини та інших.

Проте левова частина українських спортсменів виступали під прапором Радянського Союзу на Олімпійських іграх з 1952 року до 1988 року, а після розпаду Радянського Союзу Україна була частиною Об'єднаної команди в 1992 році.

Загалом, Українська національна олімпійська команда виборола 115 медалей на літніх Олімпіадах і 7 медалей на зимових Олімпіадах. Найуспішніші види— гімнастика, легка атлетика та боротьба.

Національний олімпійський комітет України (НОК України) створено 1990 року. 1993 року його визнав Міжнародний олімпійський комітет(МОК).